Хоч я й не експерт у ножах – плутаюся в назвах замків, типах клинків та сталях – але до гарних і практичних кишенькових ножів небайдужий.

Рік тому натрапив в інтернеті на Kershaw Iridium. Візуально одразу відчув – це моє. Переглянув огляди: фахівці хвалили, ціна виявилася цілком доступною. Замовив на американському Amazon за 55,5$, а з доставкою вийшло близько 65$.

Що ж сказати? Ніж порадував і на вигляд, і на дотик. Довжина руків’я 108 мм – зручно лягає в мої “робітничо-селянські” руки. Анодовані накладки сірого кольору, матові. Спейсер з вирізом під темляк – анодований алюміній бронзового кольору – разом виглядають дуже стильно. Штифтовий замок і шпеньок особисто мені дуже зручні у використанні. Викидати лезо можна просто відтягнувши замок. Кліпсу можна кріпити на дві сторони. Завдяки тому, що кріплення кліпси трохи втоплене в накладку, а сама кліпса має правильну форму і не гострі торці, кишені залишаються цілими. До того ж, вага ножа всього 94 грами, що абсолютно не обтяжує кишеню.

Клинок сатинований, довжиною 89 мм, форми а-ля спис (Spear Point). Сталь D2, як я погуглив, спеціально розроблялася як ножова:

• висока механічна міцність;
• гостра ріжуча кромка, завдяки вмісту вуглецю забезпечує дуже агресивний різ;
• високий ступінь захисту від корозії;
• ріжучу кромку можна заточити до бритвеної гостроти, і вона надзвичайно довго триматиме заточку.

Ніж у використанні вже понад рік. Правив його на своєму верстаті Hapstone першої версії.

На фото видно, що ребра на анодованих елементах трохи потерлися, але це виглядає благородно. Все це вкладається в мою концепцію сприйняття краси в недосконалості.