You are currently viewing Vera Rubin — «Великий стрибок» чи «Манхеттенський проєкт» NVIDIA

Vera Rubin — «Великий стрибок» чи «Манхеттенський проєкт» NVIDIA

Текст дав ШІ колосальний обсяг людських знань. Але ці знання — лише «історичний зліпок» нашої діяльності. Для людини слово «яблуко» пов’язане із сенсорним досвідом: вагою плода, кольором червоного боку, соковитим хрускотом під час укусу, кисло-солодким смаком і спогадом про те, як у передсвітанковій тиші яблуко впало з дерева. Для LLM «яблуко» — це вектор, найближчими сусідами якого є вектори «пиріг» і «дерево», а дальніми — «акваланг» і «протуберанець». Без виходу у фізичний світ та інші модальності сприйняття мовні моделі так і залишаться ерудованими співрозмовниками, повністю відірваними від реальності.

Зараз ми спостерігаємо чітку послідовність розвитку: генеративний ШІ — поточний етап, за яким настане агентний ШІ — цього року ми спостерігаємо його стрімке зростання, — і, нарешті, фізичний ШІ: втілений ІІ, що проявляється в безпілотних автомобілях і передовій робототехніці. І третій етап буде не просто наступним еволюційним кроком, а, найімовірніше, новою емерджентною властивістю ШІ. А Cosmos від NVIDIA — перша платформа для фундаментальної фізичної моделі ШІ.

Фото 1. Багатостійкова конфігурація NVIDIA Vera Rubin NVL72 у центрі обробки даних CoreWeave, підключена до комутаторів Ethernet NVIDIA Spectrum-6.

Масштабні завдання марно розв’язувати дрібними ітераціями — вони просто поглинуть ресурси й не дадуть результату. Закон Мура, який і без того шкутильгав, більше не встигає за попитом на моделі штучного інтелекту, що вдесятеро перевищують за розміром наявні. Розробити потужніший чип, упакувати на інтерпозері не два, а чотири, шість чи вісім кристалів — цього недостатньо.

Дженсен Хуанг чудово це розуміє, а свої слова: «ми застосовуватимемо агресивне, екстремальне спільне проєктування — по суті, впроваджуватимемо інновації в усій системі» — перетворює на двотонний суперкомп’ютер, який вводиться в експлуатацію за п’ять хвилин.**

Слово «спільна розробка» — ключ до розуміння всього, що зробила NVIDIA. Rubin — результат того, що компанія називає «екстремальною спільною розробкою» шести типів чипів:

  • процесора Vera з 88 ядрами NVIDIA Olympus;
  • графічного процесора Rubin — GPU із продуктивністю NVFP4 Inference 50 PFLOPS, що вп’ятеро вище, ніж у Blackwell;
  • комутатора NVLink 6 — чипа інтерконекту, який дає змогу 72 GPU Rubin працювати як єдине ціле;
  • мережевої карти ConnectX-9 SuperNIC — чипа зв’язку з пропускною здатністю до 800 Гбіт/с;
  • блока обробки даних BlueField-4 SoC для керування даними на накопичувачах. Він містить 64 ядра Grace CPU;
  • комутатора Ethernet Spectrum-6 — першого у світі Ethernet-комутатора з підтримкою 512 портів і пропускною здатністю 200 Гбіт/с.

Усі ці компоненти об’єднуються для створення стоєчного модуля Vera Rubin NVL72.

Шість! «Мікросхем», кожна з яких розроблена для спільної роботи з іншими; жодна не є «вузьким місцем» для решти. Це кардинально відрізняється від того, що було раніше. Intel, AMD, Broadcom та інші проєктують свої компоненти незалежно, а потім їхні чипи змушені взаємодіяти за допомогою програмних абстракцій і обхідних шляхів.

Тепер продукт — це стійка. Обчислювальна одиниця дата-центру — це стійка. Усередині — одна NVIDIA, а A-бренди на побігеньках збирають і тестують ці «кубики».

А «КУБИКИ» — модульні, без вентиляторів, трубок і кабелів. Раніше для розгортання стійки потрібно було вручну прокладати, під’єднувати, перевіряти радіус вигину тощо для сотень окремих мідних та оптичних кабелів, кожну ноду підключати до систем охолодження й живлення. У кваліфікованого інженера на це йшло від трьох годин до кількох днів. Тепер це займає п’ять хвилин.

І це, як не дивно, не вигадка маркетологів, а життєва необхідність. Коли йдеться про розгортання сотень тисяч кубиків у кількох дата-центрах, тиждень чи місяці розгортання мають значення.

Фото 2. Шланги рідинного охолодження з’єднують кожну стійку з контуром охолодження під підлогою. Система Valvey дає змогу програмно керувати процесами, що відбуваються всередині цих ліній.

Фізичному ШІ потрібні не лише великі моделі, а й величезні обсяги даних, симуляції, навчання та обчислення в реальному часі. Модель має навчитися не просто описувати яблуко, а й передбачати, як воно покотиться по столу, що станеться, якщо робот візьме його надто сильно, і як скоригувати рух.

Для цього потрібен замкнений цикл: сприйняття світу — прогноз — дія — перевірка результату. Платформи на кшталт Cosmos покликані допомогти моделям вивчати фізичний світ і тренуватися в його симуляціях. А стійка Vera Rubin — надати обчислювальну основу, на якій такі моделі можна створювати й масштабувати.

Тому головний продукт NVIDIA тут — уже не окремий прискорювач і навіть не просто сервер. Це готова обчислювальна система, яку можна швидко розгорнути й увімкнути в роботу. Генеративний ІІ навчився говорити про світ. Наступний етап — навчити ШІ передбачати, що в цьому світі станеться, і діяти в ньому. І для цього знадобиться не лише нова модель, а й нова машина, на якій її можна навчати.

Чи виправдає себе ця безпрецедентна концентрація інженерних, фінансових і виробничих ресурсів — чи стане Vera Rubin «Манхеттенським проєктом» нової епохи, чи обернеться «Великим стрибком», який обіцяв більше, ніж зміг дати? Відповідь дасть лише час.